«Замість бібліотеки — сміттєзвалище». Не готові безкоштовно ділитися книжками?

Літо в розпалі, тому, коли є вільна хвилина, варто звернути увагу на добру літературу. А вона, до речі, виходить у місто. Усе це завдяки буккросингу — ініціативі, котра вже давно в моді. На жаль, хоча ідея цікава та потрібна, іноді з’являються повідомлення про спустошення бібліотек у громадських місцях, або вони стоять пусті. Чи готове наше суспільство до такого читання?

Ідея про книгу, що мандрує міським простором прийшла до Польщі зі США у 2001 році. Її ініціатором був програміст Ron Hornbaker. Саме він назвав свою ідею буккросингом. Мета ініціативи — залишати прочитану книгу в невеликій публічній бібліотеці, на вітрині чи звичайній поличці, котрі розташовані у твоєму місті. У такий спосіб знайти що почитати можна на вокзалах, у торгових центрах, парках чи, навіть, у кав’ярнях.

Це все захоплює

Можна щось взяти почитати або залишити комусь і не чекати чогось у відповідь. Але як відомо, варто придивитися до деталей.

— З мого досвіду спостереження за теперішніми полицями для буккросингу виходить, що «початковий капітал» дуже привабливий та чогось коштує. Нові книги, вартість яких варіюється в районі 50 злотих, дуже швидко розбирають. Їх не повертають, а на їхнє місце повертають книги навіть не те що в гіршому стані, а передусім малопопулярні — говорить Łukasz Mańczyk, автор поетичної збірки „służebność światła» та репортажу „Biserka».



«Маємо смітник»

Саме тому на полицях знаходимо, наприклад, неактуальні тепер книжки чи твори невідомих авторів.

— Таке місце для буккросингу через декілька днів, і точно через пару тижнів після відкриття перетворюється в смітник. Іноді з’являються там книжки з написом „NWA», тобто видані власним коштом автора — збірки авторів-аматорів видані непрофесіоналами — додає Mańczyk.

Проте це не є результатом жадібності чи егоїзму, тільки…

—… бідності або травми від цієї бідності. Соціальна нерівність, про яку йде мова, є вирішальною. Недостатньо ганьбити та не варто з цього безглуздо насміхатися. Треба дійти до справжніх причин та працювати в самого коріння, створюючи кращу систему.

Сумна доля бібліотек

Через те, що ідея буккросингу популяризує читання, на жаль, неодноразово звідусіль надходять повідомлення про знищення «бібліотек під небом».

У листопаді 2017 року пошкодили бібліотечну шафу в парку Ratuszowym. Її було спустошено через два місяці після відкриття. Але цього було замало, і хулігани зламали дверцята.

— Наше суспільство, напевно, ще не готове до подібних ініціатив, на відміну від інших країн. Визнаю, що це заслуга також і суспільної думки. Треба говорити про те, яка велика кількість людей користується такими полицями та що на це є попит. Тому що неможливо приховати, що «бібліотеки під небом» це гарна ідея — говорила раніше людина, пов’язана з публічною бібліотекою Нової Гути (зараз Бібліотека Краків). На жаль, це не останнє подібне повідомлення. У відкритому в червні після реконструкції Краківському парку також з’явилися полиці для буккросингу. Навіть тут вона довго не простояла — її пошкодили менше ніж за місяць після відкриття.



Що-небудь натомість і не безкоштовно

Як змінити сприйняття буккросингу суспільством? Рецепт, на думку Łukasza Mańczyka, дуже простий. Насамперед, істотну роль грає усвідомлення.

— Саме тому, зараз, на перехідному етапі, в очікуванні на позитивні зміни в суспільстві, варто було б виховувати читачів, даючи їм розуміння потреби залишати книжки, а не тільки брати? А й отже залучати до популяризації буккросингу активістів? У бібліотеках або в клубах для пенсіонерів? Маю на увазі обмін цінними книжками — додає Łukasz.

Та одразу додає, що «часом добрі справи не повинні робитися тільки безкоштовно».

— Те, що за книжку треба заплатити хоча б частину, парадоксально їй допомагає. Цю книгу отримую найбільш зацікавлений у ній читач. Публікації теж щось коштують, як і квитки до театрів. А з іншого боку, гірку долю нерідко мають цінні публікації безкоштовні до прочитання. Їх наклад швидко закінчується, так і не потрапляючи до адресата. Також може бути проблема з отриманням таких публікацій, хоча часто хтось міг заплатити за неї будь-яку ціну — говорить Mańczyk.

На блошиний ринок до Німеччини

За взірцем продажів вживаних книжок можна звернутися до німецького ринку. Мова про німецькі блошині ринки. Окрім звиклих для таких місць речей, там можна знайти також цінні примірники.

— Серед продавців там не тільки постійні працівники, як, наприклад, на краківському ринку Hala Targowa. Дуже часто така торгівля предметами із символічною ціною переходить у свято місцевих, де можна ближче познайомитися з людьми, котрі мешкають поблизу тебе — визнає співрозмовник.



«Не ті, які хочеться забути»

Повернемося до ідеї безоплатного читання в міському середовищі. Чи доцільна поява чергових таких місць? Чи це ще потрібно читачам?

— Звісно. Сподіваюсь, що будемо більш заможними, та збільшиться свідомий суспільний аванс. Водночас зменшиться кількість заздрості. Тоді ознакою щасливого суспільства буде теж дарування та допомога без зобов’язань. Повернуться справжня солідарність та рівність. Тільки тоді, у тих «залишених без догляду» будках щоразу знаходитимемо більш цікаві книжки. Це схоже на переказ історії нашим друзям — друзям, а не ворогам. Розповідаємо найцікавіше, а не те, про що хочеться забути — підсумовує Łukasz Mańczyk.

Свіжі новини

Зажантажити більше

Краків

Праця

Освіта

Життя

Держава