З Дніпра через Штати до Кракова: історія цукерні братів Шевченко

Таких десертів у Кракові ви більш ніде не зайдете. Кілька тижнів тому й відвідали цукерню «Вишукані Десерти Братів Шевченко», що розташована біля ринку Старий Клепаж.

Кінець листопада. У Кракові починаються перші морози, але сонце ще бореться з легкою прохолодою в місті. На площі Клепаж, як завжди, багато мешканців, котрі кудись швидко йдуть.

Але коли заходимо до цукерні «Вишукані Десерти Братів Шевченко», увесь цей хаос кудись зникає. З порогу нас «вітають» солодкі шедеври — Чорний Принц, шоколадний чізкейк, Діліціз Тропікал, Міо Аморе, Наполеон, Провенза та Київський десерт. Це тільки деякі з тих смаколиків, які створюють у Кракові двоє братів із Дніпра — Роман та Сергій Шевченко. Вони вирішили робити преміальні десерти, тому що дізналися, що саме цього бракує в Кракові.

Невелику цукерню-кав’ярню брати відкрили 25 грудня 2015 року.


Сьогодні


— Доброго дня, зараз ще підійде мій брат Роман. Мені треба доставити замовлення — вітає нас Сергій, а в руці тримає доволі велике пакування. Певно, це один із тортів, який зовсім скоро тішитиме рецептори тих, хто його замовив.

Після відкриття, брати встигли отримати відзнаку «Орли кондитерської справи 2018» (Orły Cukiernictwa 2018), стати відомою в місті кав’ярнею та отримати відгуки краківських кулінарних критиків. Разом із відзнаками прийшла й популярність. Але не тільки серед поляків, але також і серед українців, котрі живуть у Кракові.

— Спочатку люди приходили й запитували: що це? — говорить Роман. — Я пояснював, що це такі сучасні, елегантно прикрашені десерти. Початок діяльності був важким, тому що про нас майже ніхто не знав. Черги почали шикуватися після того, як відомий кулінарний критик Войцех Новіцький написав про нас похвальний відгук в одній із газет.


Як усе почалося?


А як брати Шевченко потрапили до Кракова? — Моя знайома на Facebook побачила пост про краківську фірму-посередника, яка допомагає відкривати тут свій бізнес. Тоді ми ще не знали з чого починати — зізнається Роман.

Уперше один із братів приїхав до столиці Малопольщі три роки тому. Хотів побачити чи сподобається йому тут, ходив до різних закладів, цікавився що ті пропонують.

— І так. Закохався у Краків. На це також вплинула золота польська осінь — сміється.

Опісля був час на рішення. Тоді брати Шевченко вирішили переїхати до Кракова. На кінцеве рішення вплинула, насамперед, невелика відстань.

Перші два тижні брати шукали відповідне приміщення для своєї цукерні. Спочатку нічого не виходило. Проте потім вдалося «переїхати» на площу Клепаж 14.


Кулінарна мандрівка навколо світу


Що цікаво, за освітою Роман є механіком та електроінженером. Молодший брат закінчив навчання пов’язане з видобутком та обробкою вугілля. Проте, як ми бачимо, не це стало справою життя для наших героїв.

Роман підкреслює, що брати Шевченко не тільки кондитери, але й кухарі. Коли Роману було 23, він почав у рідному Дніпрі працювати помічником на кухні. Згодом дуже швидко отримав підвищення до кухаря, а потім і до шефа кухні. Пізніше відкрив в Україні власну кулінарну школу. Наступним кроком стали Сполучені Штати Америки, де Роман працював в італійському ресторані. Далі була Європа.

— Люблю подорожувати. Поїздка до США була класною. Добре було побачити інший світ. Але якщо говорити про те, аби там жити… точно ні. У Штатів немає душі, це такий пластиковий, несправжній для мене світ. А в Кракова є душа — говорить Роман.

Пізніше також працював на одному з теплоходів Princess Cruises, що плавав у Середземному та Балтійському морях.


«Це в нас сімейне»


Зацікавлення кулінарією та кондитерською справою це в братів, можна сказати, родинна традиція. А надихнула братів на це їх мати, яка є відомою в Дніпрі кухаркою.

— Сьогодні ми вже не використовуємо її рецепти, тому що вона займається створенням більш класичних страв. Часами, коли готуємо для себе, то звертаємося до неї за порадою. У неї, насправді, золоті руки. Але якщо говорити про нашу роботу, то ми давно маємо власний досвід, тисячі рецептів тортів, десертів та інших страв — пояснює Роман.

І зараз, завдяки цьому, мешканці Кракова можуть спробувати «солодкі шедеври».

— Коли я починав працювати в ролі кондитера, на обгортці шоколаду побачив невелике рекламне фото, на якому було зображено тістечко в чорній дзеркальній глазурі. Зачарував мене цей мінімалістичний французький стиль. Саме в цьому стилі ми і працюємо до сьогодні. Моя спеціалізація — торти типе антреме. Цікаві для мене рецепти змінював так, аби створити свою, особливу версію. Завдяки цьому вони виглядають елегантно та привертають увагу.

Скоро брати Шевченко планують почати продаж ще і традиційних польських десертів. Коли ми запитали, чи планують брати відкривати новий заклад, Роман зізнався, що зараз про це навіть не думають. Зараз працюють лише удвох.


Гірко-солодкий присмак реального світу


Чи планують у майбутньому брати Шевченко повернутися в Україну? Роман рішуче говорить «ні».

— Ні, не сумуємо. Нічого доброго в Україні не отримали. Завжди мали якісь проблеми. Не можна було так просто реалізувати те, що хочеш та бути спокійним, що все буде нормально. Завжди щось змінюється. Заробіток, ціна на оренду, продукти або одяг. Це не нормально. Бідність серед літніх людей, медицина та освіта кульгають. Сьогодні в Україні немає шансів на розвиток. Немає куди вертатися, поки влада не зміниться — оцінює Роман.

Підкреслює, що з моменту переїзду до Польщі, тут завжди все було в порядку.

— Пам’ятаю, як люди попереджали нас, що поляки недолюблюють українців. У мене немає такого досвіду. Навпаки, є багато знайомих поляків, які допомагали, коли це було необхідно. На початку ми й мови не знали! Але, насправді, усе залежить від людей. Усі ми шукаємо кращого життя, незалежно від того, який у нас паспорт — підсумовує Роман Шевченко.

Свіжі новини

Зажантажити більше

Краків

Праця

Освіта

Життя

Держава