«Обважанек» труїтиме Краків ще 40 років: актуальна інформація про смог

Останній рапорт ініціативи Krakowski Alarm Smogowy не тішить гарними новинами. Усе погано й немає тенденцій, які змогли б поправити ситуацію на краще.

Krakowski Alarm Smogowy перевірив, як проходить реалізація програми охорони повітря в Малопольщі, одним із головних елементів якої є ліквідація твердопаливних котлів. Виявляється, що ліквідація котлів у рамках прийнятої у 2017 році програми охорони повітря, триває дуже повільно. З, приблизно, 10 мільйонів котлів у 2017 році гміни з усього воєводства змінили трохи понад 10 тисяч.

Якщо нічого не зміниться, то перехід на екологічне опалення триватиме ще 50 років. — Мене дуже тішить прогрес. Хотів би я дожити до того моменту, коли взимку на території Малопольщі можна буде спокійно дихати. Сьогодні це не можливо — говорить представниця ініціативи Krakowski Alarm Smogowy Анна Двораковська.

ПОП

Програма охорони повітря зобов’язує гміни зменшувати емісію пилу до певного рівня, через заміну неекологічних котлів на нагрівальні пристрої з низьким рівнем викидів.

Кожна з гмін має власний рівень шкідливих викидів, до якого повинна зменшити у два періоди: 2018–2019 та 2020–2023 роках. За цією програмою, найстаріші та найбільш шкідливі котли необхідно змінити до кінця 2022 року. Більш нові, 3-го або 4-го класу, можуть ще почекати до кінця 2026 року.

Щороку, починаючи з 2017 року, гміни повинні зменшувати кількість шкідливих викидів на своїй території на 33 %. На жаль, як повідомляє рапорт, мета одна, а реальність виглядає інакше.

Більшій частині гмін Малопольщі, а саме 95, не вдалося замінити жодного котла. 66 гмінам вдалося реалізувати 10 % запланованого, 15 гмінам — від 10 % до 20 %, і тільки шістьом гмінам вдалося наблизитися до 30 %.



— Гміни Малопольського воєводства роблять або нічого, або майже нічого для підвищення свідомості громадян, для пояснення наскільки серйозна проблема забруднення повітря, що ми разом за це відповідаємо, що необхідно замінювати старі котли. Гміни нічого з цього не роблять. Можливо, це не дуже популярна проблема, тому що в селах люди палять у котлах, а влада мусила б розмовляти зі своїм електоратом. Напевно, через це й не були прийняті правила, що стосуються вихлопних газів старих автомобілів — коментує представниця ініціативи.



Слова Двораковської підтверджують факти. Як виникає з рапорту, мешканці гмін майже не знають нічого про антисмогову програму.

Але чому виникла така ситуація? Насамперед, через неефективну інформаційну політику гмін. Найбільше, що вони роблять — просто розміщують інформацію на своїх сторінках в інтернеті. Здебільшого самоуправліня не використовують вуличну рекламу — плакати та роздача інформаційних листівок. 66 % з них не звертається до місцевих ЗМІ з проханням поширити інформацію. Майже половина з них не провела жодної інформаційної зустрічі.

Звернення до забруднювачів

Репрезентативними гмінами вважаються самоуправління з так званого «краківського обважанка». Це 14 гмін, що розташовані навколо столиці Малопольщі. У цих гмінах залишилося замінити 48 тисяч котлів. А в період із 2015 до 2017 року тут замінили лише трохи більш ніж тисячу котлів. Це лише 2,5 % від усіх котлів регіону. Як підрахували активісти Krakowski Alarm Smogowy, з таким темпом гміни з обважанка труїтимуть Краків ще 40 років.

Тому коаліція Alarm Smogowy з Кракова, Скавіни, Велички та Забежова звернулася до влади цих гмін. — Дуже помітна різниця між Краковом, де котли замінюють, та гмінами, котрі його оточують, де котли димлять якнайкраще. Також помітно, як забруднення йдуть на Краків. Це дає нам зрозуміти, що боротьба зі смогом це справа не лише мешканців Кракова, а й Зельонек, Забежова, Велички та інших гмін, котрі оточують місто — стверджує Двораковська.

Коаліція просить владу 14-ти гмін, аби вони поставили боротьбу зі смогом на перше місце серед своїх пріоритетних завдань. Звертаються, аби ті збільшили кількість освітніх заходів для мешканців, допомагали отримувати субсидії на заміну котлів, тому що подібні програми задля чистого повітря не є найпростішими в реалізації. Також підкреслюють, що особливої допомоги потребують літні люди та особи з особливими потребами. На думку активістів, гміни повинні взяти приклад із Кракова, та створити систему виплат на опалення для найбідніших мешканців, які вирішать замінити старий котел на новий, а також контролювати ситуацію на місці. — Серед 14 гмін тільки три мають муніципальну охорону. За опалення сміттям минулого року виписано 34 штрафи. Систему контролю просто не існує — додає Анна Двораковська.

Представниця Krakowski Alarm Smogowy підкреслює, що ці 14 гмін навколо Кракова не належать до найбідніших, ба навпаки, тому освітні програми для населення не повинні бути дуже дорогими і їх можна провести з використанням мінімальних коштів.

Свіжі новини

Зажантажити більше

Краків

Праця

Освіта

Життя

Держава